КЗ "Пеньківський ліцей Вінницького рн. Вінницької обл."

Новини

До 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди

«Мандрівна академія», «людина-університет» своєї епохи. Це про Григорія Сковороду. За життя він не видав жодної книги. Натомість читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи та пропагували їх. Про нього у творах згадував сам Тарас Шевченко: «Кругом листочки обведу та й списую Сковороду». Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. Офіційних даних щодо цієї постаті, яка стала мегапопулярною вже за життя, збереглося небагато. Натомість є чимало легенд.

Він мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом».

З метою вшанування й осмислення інтелектуального надбання Григорія Сковороди, вивчення спадщини філософа як скарбниці національної культури, розвитку і виховання у сучасників і нащадків історичної пам’яті й ідентичності, залучення учнів до популяризації думок видатного

українського філософа-митця з 01.12 по 09.12.2022 року в КЗ «Пеньківський ліцей» були проведені заходи з нагоди відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди:

- Науково-практична конференція «Григорій Сковорода: діалог із сучасністю».

- Науково-практична конференція «Феномен Григорія Сковороди від минулого до сучасності: культурний, літературний, філософсько- богословський вимір».

- Засідання за круглим столом «Ідея свободи у творчості Григорія Сковороди» для учнів 9-11 класів

- Година спілкування, присвячена відзначенню 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди «Григорій Сковорода як гасло часу».

- Виховна година «Сім стежок Григорія Сковороди».

- Виставка, присвячена творчій та культурно-громадській діяльності Григорія Сковороди.

- Конкурс «Кращий малюнок до улюбленого твору Григорія Сковороди».

- Конкурс на краще декламування поезії Григорія Сковороди серед учнів 9-11 класів.

14.12.2022 | Aдмін | Читати далі

Flowers4school

Flowers4school - це благодійний освітній проєкт, спрямований на озеленення Українських шкіл від асоціації квіткових виробників Нідерландів та України.

Головна місія проєкту - це познайомити дітей зі світом квітів за допомогою їх участі у висадці цибулин для своєї школи. Нідерландські благодійники вірять, що висадка їхніх цибулин біля шкіл України допоможе позитивно вплинути на моральний стан дітей, і покаже їм, що садівництво - це весела справа, яка розвиває в них любов до землі нашої Батьківщини.

Висадка цибулин від Flowers4School - це справжнє свято, у якому діти зможуть висаджувати квіти у шкільному саду або клумбі. Навесні вони зможуть на власні очі побачити, як пагони з’являються з квіткових цибулин і дають дивовижно красиві квіти. Вони побачать, яку красу вони змогли виростити власними руками і будуть в захваті.

КЗ "Пеньківський ліцей" пощастило стати його учасником. Ми отримали 500 цибулин багаторічних весняних квітів, які прибули до нас із Нідерландів абсолютно безкоштовно! Щиро дякуємо організаторам проєкту "Flowers4School" за довіру та можливість долучитись до благодійного проєкту! Роботу розпочинаємо...

05.12.2022 | Aдмін | Читати далі

90-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РОКІВ

Цього року, 2022, – 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років. Він охопив період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан. Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це намагались висвітлити спершу радянські, а згодом російські історики.

“Смерть через голод” стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою Росії. Це покарання здійснювалося шляхом знищення української культури, мови, традицій. Шляхом штучно організованого голоду радянська влада намагалася вирішити так звану “українську проблему” за наказом Йосипа Сталіна. Не бажаючи втрачати Україну, радянський режим вибудував план винищення частини української нації, що був замаскований під плани здачі хліба державі. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших продуктів та майна як штрафів за невиконання плану здачі хліба. Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку. Відбулася ізоляція голодуючих. З цією метою був застосований режим “чорних дошок” і заборона голодуючих виїжджати за межі України. Колгоспи і села, занесені на “чорні дошки”, оточувалися загонами міліції та радянських спецслужб. Звідти вивозили усі запаси їжі. Заборонялася торгівля та ввезення будь-яких товарів. 22,4 мільйона людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору.

Ще однією складовою геноциду було свідоме блокування інформації про голод. У січні 1933 року радянською владою було зроблено заяву про відсутність голоду в країні. Сталінський режим відмовився від зовнішньої допомоги.

Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня. Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим. Передусім в українських селян забрали вирощене ними зерно, а потім численними натуральними штрафами та обшуками позбавили останніх запасів продовольства. У грудні 1932 року у 82 районах України була заборонена торгівля продуктами, також припинилися поставки промислових товарів. На початку 1933 року селян позбавили останніх надій на порятунок, заборонивши виїзд з охопленої голодом України. Залишившись без хліба, селянські сім’ї вживали у їжу різні сурогати: кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації, товчену кору і листя дерев. Терор голодом, що тривав в Україні протягом 22-х місяців, забрав, за офіційними даними, близько 4 мільйонів життів.

Упродовж десятиліть тема Голодомору була табуйованою. За комуністичного режиму навіть говорити про голод тих років було суворо заборонено. Дослідження цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-их років минулого століття. Відповідно до Закону «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», ухваленого 28 листопада 2006 року, голод 1932-1933 років є актом геноциду українського народу, а його «публічне заперечення… визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».

День пам̓яті жертв Голодомору https://youtu.be/AqjH34S93kk

Флешмоб «Запали свічку» https://youtu.be/BEImP7jl55E

29.11.2022 | Aдмін | Читати далі

ТИЖДЕНЬ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ У КЗ «ПЕНЬКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ»

З 14.11 по 21.11.2022 року з метою привернути увагу суспільства до проблем смертності та травматизму на українських дорогах і пошуку шляхів їх подолання, з метою попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму, сприяння вихованню дорожньої культури серед учнів та об’єднання зусиль суспільства задля зменшення кількості смертей і травм на дорозі в КЗ «Пеньківський ліцей» пройшов тиждень БДР. Протягом тижня учні активно брали участь в таких заходах:

Круглий стіл «Безпека на транспорті в умовах воєнного стану».
Конкурси, вікторини, виховні години, виставки дитячих малюнків з тематики безпеки дорожнього руху.
Проведення тренінгів, спрямованих на запобігання ДТП, за участю підростаючого покоління та дорослих.
Проведення майстер-класів з надання домедичної допомоги постраждалим внаслідок ДТП.
Єдиний національний урок у загальноосвітніх навчальних закладах на тему «Безпечна дорога додому» в рамках національного проєкту «Безпечна країна».
Проведення конкурсів малюнків «Правила дорожнього руху знай – життя та здоров’я зберігай».
Проведення круглого столу, диспут «Безпека понад усе! Як зберегти своє життя!».
Створення інформаційних стінівок «Правила дорожнього руху», «Безпека на дорозі – безпека життя».

Літературні читання творів В. Паронової «Острівок небезпеки», «Зебра», «Переходимо вулицю»;

21.11.2022 | Aдмін | Читати далі

ДИКТАНТ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ПОЛЬЩІ 2022

З 11 по 13 листопада 2022 року з нагоди святкування Національного Дня Незалежності Польщі буде проведено благодійний онлайн-диктант. Це захід, який періодично організовує сайт Dyktanda.pl. Цього року він відбудеться

втретє. Щороку до написання диктанту долучаються тисячі учасників, які допомагають і водночас запекло змагаються за найкращий результат. Взяти участь може кожен охочий, незалежно від віку.

Кошти, зібрані під час заходу, будуть передані до фонду «Zarys», який відправляє медичну допомогу в Україну. Наразі фонд вже відправив 8 вантажівок підтримки на загальну суму 2,6 млн. злотих. В рамках написання диктанту до Національного Дня Незалежності Польщі ми збираємо кошти на ще одну вантажівку.

Щоб взяти участь у диктанті, просто увійдіть або зареєструйтесь на сайті Dyktanda.pl і натисніть WEŹ UDZIAŁ (укр. Візьми участь) на сторінці нижче:

https://dyktanda.pl/dyktanda/dyktando-na-swieto-niepodleglosci-2022?audio=1

Організатором заходу є освітній сайт Dyktanda.pl, а текст диктанту, як завжди, спеціально для цієї події підготували члени фонду Польської мови. Щиро запрошуємо вас підтримати акцію, взявши участь у написанні диктанту!

https://www.dyktanda.pl/

https://dyktanda.pl/dyktanda/dyktando-na-swieto-niepodleglosci-2022?audio=1

12.11.2022 | Aдмін | Читати далі

Радіодиктант національної єдності в КЗ "Пеньківський ліцей"

Радіодиктант національної єдності в КЗ "Пеньківський ліцей"
9 листопада у нашій країні святкують День української писемності та мови, який щорічно відзначають у День пам'яті Преподобного Нестора- Літописця .
Українська мова входить до 30 найпоширеніших мов світу.
Історія нашої мови пам'ятає багато трагічних сторінок, але зараз позиції української мови набагато міцніші.
Мова - це зброя українців. Щоб перемогти, потрібно навчитися добре володіти нею.
Традиційно 9 листопада усі українці пишуть Радіодиктант національної єдності.
Диктант – це класичний метод, який допомагає перевірити засвоєння учнями пунктуаційних та орфографічних норм. Це, звісно, не основна категорія перевірки знань, але він є хорошим тренажером. Однак Радіодиктант національної єдності не лише про перевірку грамотності, а про єднання”.

Тому запрошуємо всіх об 11.00 приєднатися до написання радіодиктанту.
Бажаємо всім успіху.